Тренд на якість і як це бути руйнівниками стереотипів вина України, – СЕО SHABO Гіоргі Іукурідзе
У грудні 2021 року виноробна компанія SHABO відзначила свій 18-й день народження. За ці роки її продукція підкорила не лише Україну, а й світ – від Японії до Бразилії. Яким був шлях SHABO до успіху, а точніше про успіх українських вин, які підкорюють світ, нам розповів СЕО компанії Гіоргі Іукурідзе.
–
З перших уст ми дізнались, як SHABO руйнує стереотипи про українське вино, популяризує його на міжнародному ринку, плекає стародавні традиції й запроваджує найновіші технології.
–
Пане Гіоргі, розпочнімо з найдивовижнішого. Як так вийшло, що грузинська сім’я почала виробляти українське вино?
–
Наша сім’я вже понад 40 років живе в Україні. Чому ми вирішили зайнятися тут виноробством? Причина очевидна: грузини мають особливе чуття вина. І, щиро кажучи, нам було незрозуміло, чому український продукт настільки недооцінюють.
–
Ми поставили собі за мету довести, що Україна – виноробна держава і на її землях можна створювати Великі вина. Створювати вина, якими б пишалися українці. Минув час – і SHABO першою з українських виноробних компаній представила свою продукцію й на Vinexpo в Бордо, і на ProWein у Дюссельдорфі.
–
Успіх виноробства – це сума багатьох складників теруару: географічного положення, близькості до води, кількості сонячних днів та опадів, складу ґрунту. Виноградники SHABO ростуть у неймовірному теруарі. Він тут справді унікальний. Недарма тут виробляли вино ще 2 500 років тому!
Унікальний український теруар робить вино SHABO особливим / Фото SHABO
–
А виноробство взагалі прибуткова справа?
–
Скажу прямо: виноробство не для тих, хто просто прагне багато заробляти. Треба любити цю справу. Адже виготовляти вино вкрай складно: результат залежить від багатьох чинників, на які ви не можете вплинути.
–
За останні три роки SHABO втратила на вині 10 мільйонів доларів. Навіщо ж компанія ним займається? Чи не простіше й вигідніше виготовляти коньяк?
–
Справді, простіше. (Усміхається.) Але створення вина – це не просто мрія. Нам важливо розкривати глибину цього продукту, його культуру, історію тощо. І робити це для всіх поціновувачів вина, і тих, хто нічого не знає про нього. Так, для нас це був усвідомлений крок – створювати якісні вина і робити їх максимально доступними за вартістю, щоб кожен українець за демократичну ціну міг спробувати якісне вино.
–
Філософія SHABO й нашої сім’ї – виготовляти з винограду повний асортимент продукції.
–
Виробництво коньяку ми запустили у 2008 – 2009 роках і зчинили на ринку справжній фурор. За два роки наша компанія, яка доти не виготовляла ані коньяк, ані бренді, стала лідером галузі. А сьогодні кожна третя пляшка коньяку, що продається в Україні, це – SHABO.
–
Коньяк допомагає нам реінвестувати у вино – і в “тихе”, і в ігристе.
–
Усю продукцію ми виготовляємо виключно зі свого винограду. Стежимо за його якістю, дуже багато інвестуємо в виноградники, співпрацюємо з міжнародними експертами та консультантами світового рівня компанії Derenoncourt, працюємо з кращим обладнанням тощо. Через це собівартість вина виходить дуже високою. Отже, продукція є нерентабельною.
Виробництво продукції SHABO / Фото SHABO
–
Чому ми вдаємося до такого некомерційного ходу? Бо хочемо, щоб українці мали змогу насолоджуватися якісним національним продуктом у будь-якому ціновому діапазоні. Саме тому ми три роки свідомо робили акцент на базовому сегменті – винах вартістю близько 100 гривень за пляшку.
–
Цікаво, які винні позиції у вашому асортименті – найдорожчі?
–
Найдорожче вино в нашому портфелі коштує близько 1000 гривень. Але є в нас і особливий проєкт – Великі вина України. Це мрія мого батька Важи Іукурідзе, який від самого заснування компанії SHABO працював над цим.
–
Що таке Велике вино? Це – вино, що з роками еволюціонує. На світовому ринку його частка становить усього 5%. А 95% – це вина, що купують, щоб одразу спожити. При правильному зберіганні вони з часом, звісно, не псуються, але й не розвиваються. А Велике вино створюється в “гарний”, “великий” рік, коли збіглися всі умови для дозрівання винограду надзвичайної якості. Вино з такого винограду виготовляють для тривалої витримки. З кожним роком воно лише кращає, а отже, дорожчає.
Велике вино з роками кращає та дорожчає / Фото SHABO
–
Завдяки величезній роботі, ретельному плануванню, аналізу ґрунту, добору ділянок під кожен сорт, роботі з консультантами французької компанії Derenoncourt (це одна з найвідоміших організацій винного світу), проєкт Великих вин існує з дня заснування SHABO. І мені приємно повідомити, що 17 грудня, на 18-річчя компанії, ми офіційно представили перший тизер колекції вин тривалої витримки! Називається вона “Vaja” – Iukuridze Family Wine Heritage.
–
Це – суперексклюзивна колекція, яка ще ніколи не була представлена світові й ніколи не була в продажу. Також буде запущено проєкт щодо можливості придбання своєї wine cell просто на виноробні для зберігання вина. Зі свого боку ми гарантуємо якість зберігання під пильним контролем найкращих фахівців, сервіс і доставку до будь-якої точки України наступного дня після замовлення.
–
Чому колекція називається фамільною? Бо це і про найвеличніші цінності (родинні), в які ми віримо найбільше, і про мрію нашої сім’ї, і про додаткову можливість для інших шанувальників вина. Майже кожен поціновувач хотів би виготовляти своє, сімейне вино, але не в кожного є своя виноробня. Для таких клієнтів ми запрошуємо дизайнера та спеціаліста з геральдики, які розробляють фамільний герб і дизайн етикеток.
Унікальне Велике вино SHABO / Фото SHABO
–
Українці споживають загалом мало вина. Для цього потрібна якась особлива нагода. А що показує ваш аналіз ринку?
–
За нашими спостереженнями, продаж неміцного алкоголю зростає. Узагалі весь ринок реструктуризується. Якщо 10 років тому понад 70% вина споживали жінки, то сьогодні чоловіки купують вино так само охоче.
–
З активним розвитком української HoReCA (ресторанної сфери) змінюється також культура споживання вина. Стає звичним брати на аперитив келих ігристого, під салат – хороше Шардоне, під стейк – гарне Сапераві чи Каберне, на дигестив – Айсвайн, Піно-де-Шарант або хороше десертне вино, приміром, Мускат Оттонель. Мистецтво еногастрономії (поєднання страв з алкогольними напоями) та загалом фудпейрингу (комбінування смаків та запахів) набуває в Україні дедалі більшої популярності. Одна й та сама страва з різними винами розкривається по-різному. Український споживач навчається це розуміти. Тому споживання вина зростає.
Споживання вина в Україні зростає / Фото SHABO
–
Для порівняння: скільки коньяку та вина ви продаєте на рік?
–
Із коньяком ми працюємо в сегменті масмаркету давно. Продаємо до 20 мільйонів пляшок на рік. Вина (“тихого” та ігристого) – до 5 мільйонів.
–
І на яку суму SHABO поповнює завдяки цим продажам держбюджет?
–
У середньому – на пів мільярда гривень щороку. Саме через це нас уже восьмий рік відзначають як найкращого платника податків галузі.
–
Існує стереотип, що якісного українського вина в принципі не буває. Це, звісно, не так. Та якщо українець готовий витратити 200 – 300 гривень за пляшку вина, то, радше за все, він обере не вітчизняне. Як ви боретеся з цим прикрим упередженням?
–
Реабілітація українського вина в очах споживачів – це величезний блок роботи. І на голому ентузіазмі виноробам із ним не впоратися. Тут потрібна серйозна державна підтримка. Приміром, над популяризацією Грузії як виноробної країни працюють винні агентства – з маркетинговими бюджетами, з чітким позиціонуванням, з державними представниками на міжнародних ринках, з допомогою в експорті, з локальними та міжнародними івентами… По суті, це таке собі “міністерство виноробства”.
–
SHABO першою серед українських виноробних компаній почала брати участь у таких масштабних та авторитетних міжнародних винних конкурсах як Decanter, Mundus Vini, Effervescents du Monde тощо.
–
По-перше, так ми отримуємо об’єктивну оцінку своєї роботи, розуміння того, чи в правильному напрямку ми рухаємося. По-друге, визнання бренду за кордоном підвищує його авторитет і на батьківщині. По-третє, міжнародне визнання відкриває можливості для експорту. Сьогодні продукцію SHABO купують в 20 країнах – від Японії до Бразилії.
SHABO – якісне українське вино / Фото SHABO
–
Мало хто знає, що українські вина мають давню історію. У ХІХ – на початку ХХ століття їх визнавали одними з найкращих в Європі. Та за Радянського Союзу досягнення виноробів Причорномор’я канули в Лету…
–
Розкажу вам унікальну історію швейцарських переселенців. 1822 року Луї Тардан із родиною подолав дві з половиною тисячі кілометрів, щоб дістатися селища Аша-Абаг на березі Дністровського лиману. З часом тут утворилася ціла виноробна колонія. Перша та єдина швейцарська виноробна колонія. Настільки переселенців вразила ця місцевість. Її засновник вважав тутешні землі раєм для винарства. І заснували тут виноробну культуру – почали створювати якісні вина. На жаль, після революції більшість виноробів Шабо (так швейцарці перейменували Аша-Абаг) мусила повернутися на батьківщину предків.
–
Змінилися пріоритети – з якості на кількість. Так, в СРСР були сильні виноробні, зокрема в Грузії та Криму, з ексклюзивними винами. Але в іншій своїй більшості – якість масової продукції кульгала на обидві ноги. Непоправної шкоди радянському виноробству завдав “сухий закон”. У підсумку наше підприємство в 1990-х дійшло до повної розрухи й уже не виробляло власного вина, а лише продавало виноматеріал іншим підприємствам. Тож 2003 року нам довелося розпочати все з чистого аркуша.
Компанія SHABO має велику історію / Фото С. Кадулін, 2020
–
Від радянських часів у багатьох українців залишилася звичка купувати здебільшого солодкі чи напівсолодкі вина. Адже зробити якісне, смачне сухе вино складно, а цукор та градуси “маскують” усі недоліки. Чи змінилися смакові вподобання вітчизняного покупця?
–
Так, однозначно! Сьогодні в тренді – якість. Дедалі більшої популярності набирають винні курси, винні бари. Якщо 2003 року на десертну та напівсолодку продукцію припадало 97% продажів в Україні, то тепер споживання сухих вин перевищує 25% і далі росте. Але зауважу: у правильних десертних вин також багата смакова палітра.
–
За останні 10 – 15 років у нас з’явилося багато нових класних продуктів, брендів, стартапів, які вже підкорюють світ. Українське вино також може стати конкурентоспроможним продуктом.
–
Отже, ситуація вимальовується така. У нас – суперродюча земля. Ми купуємо за мільйони євро найновіші технології. Залучаємо закордонних консультантів, чиї послуги також коштують нівроку. Чого ж бракує чи що заважає українському вину для того, щоб завоювати довіру вдома й авторитет у світі?
–
Проблема №1 – упереджене ставлення споживача до вітчизняного продукту. І без допомоги ЗМІ, які регулярно розповідатимуть про досягнення українського виноробства (а їх на сьогодні чимало), цю упередженість не подолати.
–
Проблема №2 – складні умови роботи з ритейлом: полиць для української продукції меншає, а для імпортної – більшає. Знову ж таки без потужних каналів комунікації важко донести до споживача, що вино, за яке він викладає 80 – 100 гривень, у Чилі може коштувати 30 центів, а отже, може поступатися якісному локальному (українському) вину за ті ж 100 грн.
–
Проблема №3 – недостатня державна підтримка в просуванні української продукції на світовому ринку. Ми маємо нарешті мати і законодавчу підтримку про виноробство. І повторю: потрібна держпрограма з позиціонування нашої країни як виноробної.
SHABO повертають славу українському вину / Фото SHABO
–
Сподіваюся, що після нашої бесіди читачам закортить скуштувати хорошого українського вина. Порадьте, будь ласка, як обрати класний варіант звичайному споживачеві, який не вельми знається на цьому?
–
Хай це прозвучить банально, але читайте етикетку та контретикетку. Вони розкажуть вам і про сорт, і про рік, і про врожай. Особливо уважно вивчайте дані на пляшках із так званими винними напоями, створення яких радикально відрізняється від класичного/традиційного вина, зробленого з винограду. Такі важливі нюанси даються дрібним шрифтом або на етикетці, або на контретикетці. Не пропускайте їх, щоб покупка вас не розчарувала.
–
І дуже прошу: не покладайтеся на такі застосунки, як Vivino!
–
Чому? Багато хто ним користується…
–
Бо інформація в ньому – необ’єктивна. По суті, Vivino – це винарський Facebook. Скажімо, ви скуштували сухе Каберне-Мерло, тоді як віддаєте перевагу десертним винам. Звісно, вино вам не сподобається й отримає від вас низьку оцінку. Але ж це не означає, що воно низької якості?
–
Професійно, аргументовано про якість урожаю, особливості сорту, рівень виноробні розповідають, скажімо, Wine Spectator та Wine Advocate. Інформацію, варту довіри, можна знайти також у застосунку Wine Vintages.
–
А тепер маленькі секрети виноробів. Якщо вирушаєте в гості, але не знаєте, що там подаватимуть, рибу чи м’ясо, – беріть рожеве вино. У ресторані ж вам не раз придасться така проста порада: перш ніж вам наллють вина, понюхайте порожній келих. Найменший натяк на сторонній запах (мила, пилюки абощо) спотворить враження від будь-якого вина – і за долар, і за тисячу. Мені часто доводиться повертати келихи.
Якісне вино не повинне мати сторонніх запахів / Фото SHABO
–
Як цікаво… Обов’язково візьмемо на озброєння. А для яких вин потрібен декантер? І взагалі чи справді він потрібен?
–
Так, потрібен. Адже вино – це живий продукт. Уявіть, що вас розбудили о шостій ранку й просто з ліжка потягли бігти марафон. Звичайно, вам треба прокинутися, потягнутися… Вино також “прокидається” й працює разом із киснем. Декантер допомагає вину активніше взаємодіяти з киснем і швидше розкриватися.
–
Найчастіше декантують червоні вина більш як п’яти років витримки. Зрідка – білі витримані вина. Виняток із правила – червоне Піно-Нуар: для декантера воно надто делікатне. Тонкі квіткові тони в ароматиці, за які так цінують це вино, при декантуванні швидко вивітрюються.
–
І наостанок про зберігання та охолодження… Тримати вино в холодильнику – це добре чи ні?
–
Дуже правильне запитання!
–
Отже, як зберігати вино. В ідеалі, звичайно, у винному холодильнику, але не в усіх він є. Ігристі вина зберігають при температурі +5…+8ºС. Білі – при +10…12ºС. Червоні – при +15…18ºС. Тобто ігристі вина сміливо тримайте в холодильнику. Білі, у принципі, також: поки ви їх відкриєте та наллєте, вони якраз наберуть 3 – 4 градуси, яких не вистачає до ідеальної температури.
–
Найчастіше споживачі припускаються помилок щодо червоних вин. Багато хто вважає, що червоні вина треба пити кімнатної температури. Це правило діяло до появи центрального опалення. До ХХ століття середня температура в домівках була +18ºС. Сьогодні ж це +24…+25ºС. А червоне вино має бути охолодженим. У теплому вині ви, крім спирту, нічого не відчуєте. Він переб’є увесь смак та аромат продукту. Тож червоне вино, перш ніж відкрити, обов’язково ставте на пів години до холодильника.
–
Інтерв’ю із CEO та співзасновником компанії SHABO Гіоргі Іукурідзе: дивіться відео
–