Один великий прихильник шампанських вин, а за сумісництвом ще й інженер, підрахував, що в одній пляшці якісного ігристого вина міститься 49 млн бульбашок. Звичайно ж, перераховувати їх не потрібно, є інший – візуальний – спосіб оцінки ігристих вин. Існує таке поняття, як «перляж». Цим словом виробники визначають характер та інтенсивність утворення бульбашок вуглекислого газу в ігристих винах. У «правильному» вині ви побачите цівки «тонких ниток перлів», що піднімаються з дна келиха і не поспішають зупинятися. Якщо ж ігристе вино, тільки-но налите в келих, «вибухає» хаосом великих бульбашок, що безладно «злітають» на поверхню і вмить зникають, а вино на ваших очах з тільки що граючого перетворюється на тихе і спокійне – це був не найкращий ваш вибір ігристого вина.

При виборі вина в магазині не бійтеся гвинтової пробки. Кришечки, що закручуються, сьогодні використовують повсюди і є дуже модним атрибутом. Наприклад, у Новій Зеландії 90% вин випускаються «під гвинтом». Також він частенько зустрічається і на винах Старого Світу – у Франції й Іспанії. Гвинтова кришка є прекрасною альтернативою «корку» і використовується для молодих і свіжих вин, що не призначені для тривалого зберігання. Втім, у 2004 році бургундський винороб Жан-Клод Буассе дегустував вино, яке провело під «закручуванням» цілих 36 років. Це було Mercurey 1966 року, і воно збереглося у чудовому стані.

Якщо ви полюбляєте жирну їжу, робіть вибір на користь висококислотних вин. Це можуть бути тихі рожеві або червоні вина (Каберне чи Каберне-Совіньйон), тихі білі (наприклад, Шардоне), а також ігристі вина (брют або екстра брют). До жирної риби прекрасно підійдуть легкі молоді білі вина з високою кислотністю або ароматні вина з яскравими фруктовими відтінками (Совіньйон Блан).Той самий принцип діє і для гострих страв: чим вища кислотність, тим вино гармонійніше буде поєднуватися зі стравою.

Рожеве вино – прекрасний вибір для пікніків, оскільки воно смакує і з м’ясом, і рибою, і з фруктами. Купуючи рожеве вино, слід враховувати, що, наприклад, каліфорнійські зразки солодші за європейські, а іспанські – більш тільні порівняно з французькими. І найголовніше, звертайте увагу на рік виготовлення: чим вино молодше, тим більша вірогідність того, що воно виявиться питким. Хоча, якщо ви не охолодите його до 8-10 градусів, навіть молоде вино втратить свою свіжість. Найвідоміші рожеві вина виробляють у Франції у регіонах Тавель, Прованс і Лангедок-Руссільйоне. В Іспанії на них спеціалізуються виробники Наварри і Ріохі. Найвідоміші італійські рожеві вина з Тоскани. А найкращі «Rosé» українського виробництва – з Одеської області, теруар Шабо.

Солодкі вина – найправильніший вибір для десертів, оскільки сухі напої при поєднанні з солодкістю страви набудуть ще сухішого або навіть «гумового» смаку. Солодких десертних вин існує безліч – це і портвейн, і сотерн, і токай, і айсвайн, і мадера, і солодкі ігристі. Який зробити вибір, залежить від особистих уподобань, але експерти стверджують: чим солодший і густіший десерт, тим солодшим і густішим має бути вино.

При виборі вина в магазині шукайте на етикетці медалі. Проводиться чимало конкурсів міжнародного масштабу, а також існують рейтинги, оцінка яких підкаже правильність вибору. Серед відомих: Concours Mondial du Bruxelles, Decanter World Wine Awards, International Wine Challenge, Mundus Vini, Wine Spectator, Wine Enthusiast.

Якщо на столі дорогий якісний коньяк, не зіпсуйте його смак лимоном. Незважаючи на традицію подачі коньяку, що склалася в нашій країні, цитрус «забиває» напій, заважаючи розкритися його букету. Найкращим супроводом міцному алкогольному напою слугують шоколад, сигара, кава (правила чотирьох С: cognac: café, cigare, chocolate). Проте не варто обмежувати себе, адже коньяк можна пити і самостійно, і з м’ясними закусками (особливо з дичиною чи бараниною), підійдуть також салати, сири й десерти (морозиво, фрукти) тощо.
Що стосується лимону з цукром, то таку подачу в народі називають «ніколашкою». За легендою, так споживав коньяк російський імператор Микола I. Приховуючи від дружини міцний алкоголь, він наливав його з чайничка в чашку, а закушував лимоном з цукром так, ніби пив чай.

Вибираючи в магазині коньяк, ви можете провести невеликий тест на його якість: переверніть пляшку догори денцем – з нього має впасти щільна велика крапля. Якщо ж краплі стікають по стінках (не плутайте їх зі «сльозами», що стікають по стінках келиха), перед вами напій не найвищої якості. Звертайте увагу також на чистоту кольору благородного напою – він не повинен бути каламутним або мати осад.

Якщо необхідно терміново охолодити напій, загорніть пляшку в папір (наприклад, газету), намочіть та покладіть до холодильника на 10-15 хвилин. Якщо ж ви використовуєте для охолодження кулер, не забувайте заповнювати його не лише льодом, але й водою, а саму пляшку треба не просто покласти згори, а «закопати» в цю водно-крижану суміш – таким чином швидше знизиться температура вмісту пляшки. Головне, не розбавляйте благородний напій льодом чи холодною водою.

Температура подачі вина:
– насичені витримані червоні вина від 17°С до 19°С;
– легкі червоні вина від 12°С до 17°С;
– солодкі червоні вина від 12°С до 14°С;
– молоді вина від 12°С до 14°С;
– білі сухі вина від 8°С до 10°С;
– білі невитримані, рожеві вина від 6°С до 8°С;
– шампанське, ігристі вина від 4°С до 8°С.

Як правильно пити горілку, для слов’ян – не питання: видихнув, залпом випив і закусив шматочком хліба, солоним огірочком, салом, оселедцем або чорною ікрою. Однак це далеко не єдиний спосіб. Наприклад, за кордоном існує абсолютно інша культура споживання цього напою: іноземці горілку смакують, п’ють її маленькими ковточками. Це обумовлено смаковими характеристиками найміцнішого напою. Якщо зернова горілка не повинна мати смаку, то виноградна, навпаки, неможлива без запаху. Тож якщо є смак – його потрібно відчути, ним треба насолодитися, а не позбавляти себе задоволення. Хороша виноградна горілка така чиста, ароматна й смачна, що її інколи навіть не треба закушувати. Але в цьому випадку головне – споживати розумними дозами. Все-таки, міцність 40 градусів!