Кроки до успіху: Марина Ревкова – “Найкращий сомельє України 2020”
Марина Ревкова, сомельє київського ресторану Vino e cucina. Ristorante/Enoteca, нещодавно здобула титул Найкращого сомельє України 2020 року. Вона стала другою жінкою-переможницею в історії всеукраїнського конкурсу.
–
Вином Марина займається всього 3 з половиною роки. Титул Найкращого сомельє України – це дуже висока нагорода, і той факт, що Ревкова прийшла до неї за настільки короткий термін, доводить: працьовитість, цілеспрямованість і любов до своєї справи – шлях до успіху.
–
У середині листопада Марина Ревкова взяла участь у ще одному складному змаганні: вона представляла нашу країну на міжнародному конкурсі ASI Best Sommelier of Europe & Africa 2021. Конкурс, що проводили під егідою Міжнародної Асоціації сомельє (ASI), відбувся у місті Лімасол, на Кіпрі. У ньому взяли участь найкращі сомельє з різних країн Європи та Африки, зокрема й наша чемпіонка Марина Ревкова. Компанія SHABO, партнер Асоціації сомельє України, підтримала Марину у цьому проєкті.
–
З кожним роком хороших професійних сомельє в Україні стає дедалі більше, – каже Гіоргі Іукурідзе, СЕО компанії SHABO. — І для нас велика честь підтримати таку талановиту молодь. Бажаємо Марині натхнення, сил, впевненості та, звісно ж, нових перемог!
–
Дякуємо Марині за те, що вона знайшла час розповісти нашій редакції про те, як потрапила у світ вина, а також про специфіку роботи сомельє, ставлення до українських вин та плани на майбутнє.
– З чого почався ваш шлях у “велике вино”?
–
– Спершу була школа MR.BAR Наталії Вілінської. Йшла туди просто від нудьги — захотілося навчитися робити коктейлі. До цього була корпоративна робота та різні “курси для душі”: ораторське мистецтво, театральна школа, музика, і ось нарешті – курси барменів. Несподівано мене це дуже захопило. Коли ж Наталія Вілінська, тепер – моя колега і подруга, взяла мене на дегустацію вин, я зрозуміла: це моє, і я дійсно хочу цим займатися. Наталя мене мотивувала впродовж усіх цих років, змусила повірити в себе, коли я боялася брати участь у конкурсах. Ревіла зі мною в онлайні, коли кубок вручали. Ця щирість – найцінніше у наш час, і таких людей у моєму оточенні дуже мало. Дуже вдячна їй, що вона привела мене у світ вина.
–
– Що потрібно зробити, щоб стати Найкращим сомельє України?
–
– Просто дуже багато працювати. Конкурс має мало спільного із реальним життям та роботою в ресторані. Звісно, ресторанні сомельє мають перевагу — вони багато бачили у своєму житті, багато вин дегустували, вони наливають і декантують вино щодня. Кавістам потрібно більше часу на підготовку. Необхідні постійні тренування, дегустації, квізи, тести, потрібно просто постійно тримати себе в тонусі. Цю формулу вигадала не я. Їй більше років, ніж мені. У нас досі існує стереотип: сомельє це люди, яким платять за те, що вони п’ють. Насправді це не так. Це величезна серйозна праця.
– Робота сомельє – це постійне навчання, необхідність оновлювати свої знання. Як вам це вдається?
–
– Потрібно мати “голодний мозок”. Мій мозок завжди голодний. Я регулярно читаю винні пабліки, профільні ресурси – маю передплату на Decanter, Wine Enthusiast. Важливо бути у фокусі, постійно пізнавати щось нове у світі вина. Однієї лиш класичної винної літератури недостатньо. Крім того, є спеціальні програми для сомельє, які допомагають тренувати пам’ять, закріплювати свої знання. Це дуже корисний інструмент для підготовки до конкурсів.
–
– Чи потрібна сомельє якась особлива дієта, особливо під час підготовки до конкурсу?
–
– Усе дуже індивідуально. Мені дієта дуже допомогла. За півтора місяця до конкурсу я перейшла на веганство – перестала їсти молочні продукти, м’ясо, крім того, не вживала активні спеції, часник – і через якийсь час зрозуміла, що мої рецептори стали відчувати набагато гостріше. За тиждень до півфіналу я не їла взагалі нічого, окрім свіжих овочів та фруктів – салатів, авокадо, насіння. Нічого смаженого чи вареного. Для мене та моїх рецепторів це працює.
–
– Чи відчуваєте ви, що світ сомельє — це все ж таки здебільшого світ чоловіків?
–
– Світ сомельє – це спільний світ. У сучасних реаліях ми на рівних, і конкурс сомельє – черговий доказ цього. У тому, що люди традиційно більше довіряли рекомендаціям високих та бородатих, насправді немає заслуги чоловіків. Якщо ти профі, абсолютно байдуже, чоловік ти чи жінка. Мені здається, що ми, дівчатка, вже давним-давно всім все довели. Тому ні, я не вважаю, що світ сомельє – це світ чоловіків.
– Чи часто вам доводиться працювати з українським вином? Які враження?
–
– Я працюю з українським вином та роблю це із задоволенням! Я не хочу називати своє улюблене українське вино, але нещодавно знімала про нього ролик на ASI International Bootcamp і відправляла його до Швеції на дегустацію дуже шанованим людям. Працюю з ним у ресторані та ставлю в карту побокально – обов’язково. Особливе задоволення – це давати його наосліп іноземцям, а вони його відносять до найкращих світових теруарів…Що може бути приємнішим за звук, з яким відкорковують вино? Адже це означає, що наступні кілька годин пройдуть у приємній компанії вишуканого вина з колекції SHABO. Замовити улюблене вино, не виходячи з дому, можна тут.
– Чого прагнете? Де бачите себе через 10 років?
–
– Те, де я себе бачу через 10 років – для мене дуже особисте, і я не говорю про це ні з ким, навіть із найближчими людьми. Поки що про це нікому не потрібно знати. Прагну до того, щоб принаймні одне з моїх джерел доходу перестало потребувати моєї щоденної участі. Точно розумію, що для мене важливим є пасивний дохід. Професія сомельє – це круто, здорово, надихає. Але, працюючи сомельє в ресторані, на будиночок у Монпельє і новенький Volkswagen не заробиш. Такі справи!